Перше львівське летовище, що на Левандівці, ще бачило дирижаблі й дерев’яні літаки, польські “самольоти” й навіть “Іллю Муромця”. Споруджене 1914 року. 2 серпня 1922 року тут здійснили перший регулярний пасажирський рейс «Гданськ — Варшава — Львів». Літаки зі Львова до Кракова чи до Відня вирушали так само часто, як нині їздить електричка в Карпати.
Охочих відвідати Львів було багато, але аеропорт до того не надавався. І розширити його не було як. Тож 1929 року відкрили новий аеропорт, поблизу села Скнилів. У міжвоєнний період за клієнтів тут дуже пильнували. З центру до аеропорту багаж возив безкоштовний автобус, і були спеціально навчені люди, які носили валізи. А по поважних клієнтів відправляли автівку.
Але Друга Світова війна трохи попсувала то всьо, бо внаслідок бомбардування 1939 року побили злітні смуги. Літакам доводилося курсувати з тимчасових аеропортів. Лише 1944 року летовище змогли відновити.
Хоч 1960 року аеропорт втратив статус міжнародного, у 1980-ті роки припадає найбільша інтенсивність відправлень літаків зі львівського аеропорту – близько 60 на день.
Новий розквіт отримав 2012 року. До Львова з’їжджалася купа футбольних фанатів на Євро-2012. Аби прийняти всіх – збудували новий термінал. Поліпшили та подовжили злітно-посадкову смугу.
Спершу аеропорт хотіли назвати іменем Степана Бандери. Але все ж зупинилися на іншому, і тепер його повна назва “Аеропорт “Львів” ім. Данила Галицького”
Сьогодні це найбільший у Західній Україні міжнародний аеропорт. Нарешті маємо летовище, яким можна пишатися й куди не соромно когось запросити.
Ми збираємо файли cookie для кращого діалогу з вами Детальніше.
Використовуючи цей сайт, ви погоджуєтесь з цим
Дякуємо
Підписка на статті
Акції, знижки, пропозиції