Злий жарт історії: як на літаках Люфтваффе з’явилось прізвище ворога Рейху

Хуго Юнкерс заклав основу для розвитку цивільної авіації, але у світі він асоціюється з бомбардувальниками Другої світової війни, до яких навіть не мав стосунку.

Один з найвидатніших авіаконструкторів свого часу відмовився співпрацювати з Гітлером і перед початком Другої світової війни втратив патенти та завод, а згодом і зовсім був під цілодобовим наглядом гестапо як ворог Рейху.

То чому ж Третій Рейх почав використовувати знак якості Юнкерса у своїй пропаганді, а на бомбардувальниках поруч з нацистською свастикою красувалось його ім’я?

Розбираємось, ким насправді був Хуго Юнкерс.

У 1859 році в родині власника текстильної фабрики з Нижнього Рейну народився син – Хуго. За всіма канонами багатих людей того часу хлопець мав би продовжити родинну справу, але майбутній геній добряче підвів свого батька, коли вирішив зв’язати своє життя не з тканинами, а з залізом. Хуго став інженером і в досить юному віці розробив перший газовий котел, який згодом поставив на масове виробництво: станом на 1912 рік він продав понад 100 000 екземплярів. Цікаво, що в тисячах осель по всій Європі досі стоять котли з його прізвищем, але на увесь світ він прославився не цим.

Рейс на Левандівку

Влітку 1922 року на аеродромі «Левандівка» приземлився Junkers F-13 з чотирма пасажирами на борту – це був перший комерційний переліт між Варшавою та Львовом. Згодом рейси компанії Polska Linija Lotnicza стали регулярними і обслуговувались спочатку трьома, а згодом вже шістьма «Юнкерсами». І ні, то буди модернізовані котли!

На той час Хуго вже поставив на рейки виробництво котлів, калориферів та вентиляторів, досягнув неабияких успіхів у обробці металу і з головою занурився у світ авіації, де у ті часи кожен новий крок був відкриттям.

Революція в авіабудуванні

З самого початку свого захоплення авіацією Юнкерс розумів, що замість класичного на той час правила досягнення максимально легкої ваги, варто просто подумати над тим, як збільшити підйомну силу.

Саме тому Хуго став першим авіаконструктором у світі, хто підняв в небо суцільнометалевий літак. Це сталося у 1915 році і докорінно змінило всю індустрію. Він міг розвивати швидкість до 170 кілометрів на годину та долати відстань у понад 200 кілометрів. Літак розроблявся для військових, бо у розпал Першої світової війни про цивільну авіацію ще не йшлося.

Особливі крила

Перші у світі літаки з дерев’яними каркасами могли літати лише на одному двигуні, який розміщували по центру в передній частині фюзеляжу. Металевий фюзеляж Юнкерса хоч і збільшували вагу літака, але давав змогу додати кілька додаткових двигунів на крилах. Літак ставав надійнішим, а вантажопідйомність збільшувалась. Дальність польоту теж збільшувалась завдяки крилам, в яких тепер можна було розміщувати додаткові паливні баки.

Характерною особливістю літаків Junkers була гофрована обшивка з листового металу, яку в майбутньому скопіюють навіть такі гіганти як Ford Motor Company.

Ще одним новаторським рішенням стала конструкція низькоплану: кріплення крил до нижньої частини фюзеляжу, що робило літак більш стабільним у повітрі і збільшувало шанс екіпажу та пасажирів вижити при авіакатастрофі.

У 20-30-х роках літаки Юнкерса тримали першість у побитті світових рекордів: лише станом на 1927 рік їх було вже понад 30.

В той же час відділ повітряного руху Junkers Flugzeugwerke (після 1924 року він називався Junkers Luftverkehr AG), який Хуго створив у 1919 році, став найбільшим авіаперевізником у світі, виконуючи рейси в Туреччині, Персії та Америці. Тоді близько 40% усіх цивільних рейсів у світі обслуговували літаки Junkers.

Одним з найдивовижніших рекордсменів, що народився на заводі Юнкерса, став G 38. Його побудували у 1929 році і це був найбільший пасажирський літак свого часу. Він міг перевозити до 34 пасажирів, мав вікна та сидіння прямо в крилах (!), а механіки могли обслуговувати двигуни навіть під час польоту, дістаючись до них всередині крил. Конструкцію такого «грубого крила» Хуго запатентував майже за 20 років до створення самого літака.

Геній маркетингу і антикризовий менеджер

Хуго вмів не лише створювати класну техніку, а й продавати її, бо був справжнім мастаком у маркетингу та побудові бренду. Щоправда, через десятки років ця здатність зіграє з ним у злий жарт. Починаючи ще з випуску газових котлів в його компанії все було продумано до дрібниць: від мінімалістичного логотипу з Ікаром та шикарних рекламних постерів до обладнання своїми котлами приміщень архітектурної школи Баухауза в Дессау, де закладалась основа архітектури XX століття

Після завершення Першої світової війни і підписання Версальського договору в 1919 році держави-переможниці заборонили Німеччині будувати літаки і певні типи двигунів на своїй території. Більшість бортів, які були в Німеччини на той момент, було вивезено або знищено. Але ніщо не могло зупинити ідею, час якої настав, тому Хуго виявив неабиякий менеджерський хист і відкрив філії з виробництва літаків Junkers спочатку в новоствореному СРСР, а згодом і Швеції, Туреччині та США.

А коли попит на військові літаки суттєво впав і компанія Юнкерса була практично на межі розпаду, він зробив ще одне велике відкриття: світ потрібно об’єднувати, і це мають робити його літаки! Він часто виступав з такими закликами, рекламуючи свої пасажирські літаки, і світ йому повірив. Юнкерс настільки загорівся цією ідеєю об’єднати світ авіасполученнями, що згодом продав свою компанію з виробництва котлів акціонерному товариству Роберта Боша (так, мова про ту саму компанію Bosch, – А. Г.), аби повністю зосередитись на цивільній авіації.

Згодом він створить авіакомпанію, яка після Другої світової трансформується у ту саму Lufthansa.

Ворог Рейху

На початку 30-х років Юнкерсу перестали давали держзамовленя і відмовляли в кредитах. Його імені не було навіть у планах з таємних військових розробок і постачань. А коли Гітлер став канцлером Німеччини, вже через лічені дні Хуго втратив усе. Нова влада змусила його передати понад 100 своїх авіаконструкторських патентів у власність заводу Junkers в Дессау, а більшу частину акції самого заводу – Рейху. З того часу і до самої своєї смерті Хуго Юнкерс був під цілодобовим наглядом гестапо. Він не мав права відвідувати свій завод, зустрічатися зі співробітниками і, тим паче, покидати територію Німеччини.

Юнкерса підозрювали у зв’язках з ворогами Рейху та шпигунстві і дискримінували за відмову співпрацювати з новою владою.

Після націоналізації і вже без Юнкерса Третій Рейх на базі старих розробок авіаконструктора створив «Штуку» (Sturzkampfflugzeug з німецької): пікіруючий бомбардувальник Ju87, який стане однією з найсмертоносніших машин в часи Другої світової війни.