131
5Справжні герої нашого часу: історія українських «кіборгів»
2014 рік. Донецьк. Аеропорт. 244 довгих виснажливих дні протистояння. Воїни проти машин та озброєння. Кіборги. Сотні історій, що підтверджують незламність українського народу, який завжди готовий стати на захист власної честі, свободи та гідності.
Це не просто цифри для сторінки в підручнику з історії. Це імена і подвиги незламних людей, сильніших за сталь і бетон. Напередодні 20 січня — Дня пам’яті «кіборгів», які захищали Донецький аеропорт, згадуємо події, імена та подвиги, що назавжди змінили національну та світову історію.
Окупація Криму навесні 2014 року, активізація сепаратистського руху, проголошення ДНР та ЛНР розпочали протистояння між Україною та росією за територіальну цілісність та незалежність. Військові та добровольці стали на захист східних територій.
Перший бій за контроль над ДАП відбувся 26 травня 2014 року. Військові Збройних Сил РФ, сепаратисти батальйону «Восток» на чолі зі зрадником Олександром Ходаковським протистояли зведеному угрупованню українських військових. Результати першої битви за ДАП — значні втрати противника та утримання українськими воїнами вигідних позицій.
Ліквідувати противника та зачистити територію нового термінала ДАПу вдалося групі 10-го окремого загону ГУР під командуванням полковника Максима Шаповала. Саме вони увійшли в будівлю в перші години протистояння та ліквідували ворога.
Заслуги Максима Шаповала взагалі не давали спокою російським спецслужбам. Він загинув внаслідок теракту у 2017 році в Києві. Від низьких і підступних дій — підриву радіокерованої міни в його автомобілі. За те, що він планував та з блискучою точністю проводив операції проти ворога, захищав свою країну.
Українські бійці закріпилися на території аеропорту і протягом всього літа відбивали епізодичні атаки. 10 липня 2014 року вони зазнали перших бойових втрат — внаслідок мінометного обстрілу загинули зенітники 72-ї бригади — Якубенко Олександр Валерійович та Григоренко Дмитро Андрійович, який закрив собою побратима. Обидва герої посмертно нагороджені орденом «За мужність» III ступеня.
У вересні зіткнення спалахнуло з новою силою, попри те, що вже діяли Мінські домовленості. Та українським бійцям вдавалося утримувати контроль над обома терміналами та прилеглою територією аеропорту, найближчими населеними пунктами. Провізію та боєприпаси підвозили через селище Піски, яке разом з аеропортом витримувало до 50 обстрілів щодня.
28 вересня загинули 9 військовослужбовців української сторони, серед них був і нагороджений посмертно Герой України — Сергій Колодій. А екіпаж іншого Героя України Євгена Межевікіна знищив один з двох танків Т-72 ворога. Спроби росіян штурмувати термінали відбувалися регулярно та приносили непоправні втрати — 11 українських бійців загинули з 3 по 6 жовтня.
Євген Межевикін — один з найкращих танкістів української армії. Достеменно невідомо скільки техніки та живої сили ворога він знищив, але серед сепаратистів про нього ходили легенди, його боялися та призначали винагороду за його голову. Серед своїх отримав позивний «Адам», бо завжди був першим і рвався в бій. Має безліч історій про ремонт техніки на ходу, довезення провізії та озброєння, евакуацію поранених. Продовжує службу та допомагає змінювати ЗСУ, керуючись власним досвідом та практичними знаннями.
З 30 листопада по 11 грудня загинули 2 українських бійці, а решті довелося покинути приміщення старого терміналу та сконцентрувати всі свої сили на новому. 2015 рік почався з відбиття ще однієї кількагодинної ворожої атаки під час якої від вибуху гранати загинув десантник Любомир Подфедько, посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Весь січень інтенсивність обстрілів посилювалася, а тривалість безперервного вогню досягала 10 годин. Попри це українським військовим вдавалося проводити евакуацію поранених та здійснювати ротацію, що дозволяло завдавати ворогу втрат та утримувати свої позиції.
13 січня бойовики зруйнували символ аеропорту — диспетчерську вежу, висунули черговий ультиматум захисникам та погрожуючи знищенням. «Кіборги» не зрушили зі своїх позицій і обрали бій.
19 січня відбувся підрив перекриттів приміщень, де були українські військові. Ворог пишався повним знищенням вежі управління польотам, всередині якої тримали оборону 6 українських бійців. Водночас РФ підсилала свої позиції 600 бійцями, танками Т-90, РСЗВ та ЗРК «Бук».
20 січня принесло найбільші втрати за весь час оборони ДАПу для української сторони. Невипадково саме ця дата обрана, як День вшанування захисників Донецького аеропорту. Через наступ з усіх боків, другий підрив нового термінала загинуло понад 50 бійців. Ворог не переставав обстрілювати руїни ДАПу з установок «Град» та не давав шансів українським воїнам, що вижили. Бої тривали до 22 січня 2015 року. А 27 січня 2015 року було проведено операцію, що дозволила забрати тіла полеглих українських воїнів.
Їх назвали «кіборгами» сепаратисти, бо останні не могли повірити, що людина з крові та плоті здатна витримати такі події. А згодом воно стало символом незламності українських воїнів, які протягом 244 днів чинили опір ворогу, який мав переваги за кількістю живої сили та озброєнням.
За весь час оборони безпосередньо в приміщеннях ДАПу та на прилеглих територіях оборону тримали бійці:
Багатьох воїнів відзначено високими державними нагородами, деяких — посмертно. Протягом 244 днів оборони ДАПу загинуло понад 200 українських військових, яких ми вшановуємо в День пам’яті «кіборгів».
Амбіції російської влади — єдиний мотив кровопролиття, що триває вже понад 10 років. І в цьому протистоянні захист ДАПу має особливе місце, адже територія знаходиться на височині та слугує важливим транспортним вузлом, тож контроль над нею дає значну перевагу. Захист аеропорту протягом 244 днів — це час «зв’язаних рук» для агресора, та додатковий шанс утримати оборону для українських захисників.
Кіборги, які вижили повернулися до родин, цивільного та військового життя, а кожного року в День пам’яті «кіборгів» вони збираються з побратимами, навідують родини загиблих та згадують ті події.
Андрій Казмірчук з позивним «Флай» дивом вижив під час підриву летовища та пам’ятає його до найдрібніших деталей. Він втратив надію та попрощався телефоном дзвінком з дружиною, але зміг повернутися додому, де його чекали син та донечка. Він продовжив службу в Силах оборони.
Назарій Чепко з позивним «Вірний» пройшов реабілітацію та у 2022 році знову став на захист рідної землі, воював та отримав поранення під Бахмутом, відновився. Він свято вірить в перемогу.
Віталій Горкун двічі був на ротації в ДАП, після демобілізації працював в патрульній поліції Маріуполя. Згодом, у співпраці з засновниками мережі, відкрив заклад Veterano Pizza в Борисполі.
Кирило Недря — «Доцент» боронив аеропорт протягом 2-х місяців без ротації, отримав важку контузію, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Став прообразом одного з героїв художнього фільму «Кіборги», брав участь у передпоказах. Служить у Нацполіції.
У 2022 році було визначено День вшанування «кіборгів» — 20 січня. Дата, коли по всій країні згадують справжніх героїв нашого часу, несуть квіти до меморіалів, проводять тематичні заходи в музеях та школах, звертаються до сімей загиблих оборонців з подякою. А герої, які вижили розповідають про події та нагадують, що в сучасному світі прогресивних технологій та штучного інтелекту, де людське життя — це найвища цінність, досі є місце кривавому побоїщу.
Захисту Донецького аеропорту присвячено:
Все це та багато іншого, щодня нагадує про «кіборгів» та їх подвиги. Про те, що воля до незалежності та справедливості сильніша за бетон і сталь. Що може кожен з нас, окрім як відзначати День вшанування захисників Донецького аеропорту? Передавати знання наступним поколінням. Продовжувати ідеї, що сповідували українські військові 244 дні та пам’ятати якою ціною дається захист рідної землі. Підтримувати ЗСУ та працювати на перемогу, бо тільки з єдністю та патріотизмом існує майбутнє України.
Ми збираємо файли cookie для кращого діалогу з вами Детальніше.
Використовуючи цей сайт, ви погоджуєтесь з цим
Дякуємо
Підписка на статті
Акції, знижки, пропозиції
