Роззброєння української авіації: як воно відбувалось і чому?

В перший день повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року чільною ціллю росії було знищення української авіації. Буквально з-під ракетних ударів наші авіатори евакуйовували літаки та гелікоптери. Лунали вибухи на аеродромах, російські ракети прорізали український повітряний простір. Та Повітряним Силам вдалось не тільки зберегти авіацію України: наші пілоти показали, що вони — аси, які мужньо боронять свою державу.

Українську авіацію можна назвати дивом. За свою незалежність вона особливо не зміцнювалась. Навпаки — роззброювалась. Із 1991 року ми не закупили жодного бойового літака, на озброєнні у нас досі радянські літаки, які виготовленні в період з 1968 по 1991 рік. А також згідно з договором про ядерне роззброєння українська авіація залишилась без стратегічних бомбардувальників.

Із розпадом СРСР Україна отримала найчисельнішу військову авіацію в Європі. У світовому рейтингу наші Повітряні Сили були на четвертому місці після США, росії й Китаю. В нашому авіапарку було близько 2 800 літальних апаратів. За часи незалежності їх кількість значно скоротилась. Про те, як і чому це сталось поговорили з Андрієм Харуком, доктором історичних наук, професором Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного.

До побачення, застарілі літаки!

Першим етапом в роззброєнні української авіації було списання усіх застарілих типів літаків. Це Су-15, Ту-22, Міг-25, Міг-23. Тривав цей процес до 1996 року. На початку незалежності таких літаків в України було близько півтори тисячі. Користі з них не було, тому їх списання було логічним та раціональним кроком.

Ліквідація важкої бомбардувальної авіації: Ту-22М, Ту-95, Ту-160

Утримання Україною бомбардувальників Ту-22М, Ту-95 і Ту-160 було нераціональним і неможливим. За своїм визначенням Ту-95 і Ту-160 не бомбардувальники. Це ракетоносці, які можуть нести лише крилаті ракети. Крилатих ракет з не ядерними боєголовками в України не було. Відповідно, ці літаки були беззбройними.

«Якщо говорити про стратегічну авіацію, то і Америка, і Європа не була зацікавлена в наявності в України з її непрогнозованим геополітичним курсом важких бомбардувальників. Відповідно і ліквідація бомбардувальників фінансувалася США як захід зниження небезпеки» — розповідає Андрій Харук.

Після розпаду Радянського Союзу вектор розвитку нових незалежних держав було важко спрогнозувати. Вашингтон не знав, хто прийде до влади в пострадянських країнах, тож боявся, що ядерні матеріали потраплять у руки непередбачуваних режимів. А координатором ядерного роззброєння української авіації стала росія за погодженням із США.

В січні 1994 року Клінтон, Кравчук та Єльцин підписали в кремлі т. зв. тристоронню угоду, згідно з якою Україна невдовзі за безцінь віддасть росії значну частину свого ядерного статку як плату за газові борги. В тому списку були 11 нових стратегічних бомбардувальників з мінімальним нальотом: вісім важких Ту-160 1989-1991 року випуску та три Ту-95МС 1990-1991. В російсько-українській війні росія використовує ракетоносці Ту-160 та Ту-95. Останні з’являються частіше в повітряному просторі ворога. Хто зна, чи це ті ж стратегічні бомбардувальники, які ми віддали росії роки тому.

Від середини 1990 – початку 2000-х в Україні перетворили на брухт 60 літаків-ракетоносців Ту-22 різних модифікацій, а також дев’ять важких бомбардувальників Ту-160 і 21 Ту-95МС. Ліквідація відбувалася в два етапи. Спочатку літаки вивели зі стану бойової готовності – з них було зняте обладнання, озброєння, двигуни, було злите пальне, а потім розпочинався другий етап, під час якого планери розрізали на три частини.

Останній Ту-22М3 було урочисто знищено в січні 2006 року в Полтаві на військовому летовищі. На цій церемонії відрізали краєчок носа літака. 15-сантиметровий конус відразу ж вручили як сувенір послу США Джону Гербсту.

Кілька Ту-22/Ту-22М були приведені в нельотний стан і передані в Державний музей авіації України і Полтавський музей дальньої авіації, створеного на базі колишнього військового аеродрому у 2007 році.

Ядерне роззброєння: українська авіація після нього

«З точки зору обороноздатності України ці важкі бомбардувальники ніякої ролі не відігравали. Це була гиря на нозі – каже Андрій Харук і продовжує:

Впродовж наступних років після ядерного роззброєння розвитком української авіації не займався ніхто. Андрій Харук розповідає, що в Білій Церкві на колишньому аеродромі була база, де збирали списані бомбардувальники Су-24. А в Івано-Франківську стояли списані Міг-29. Із цих літаків шляхом «канібалізму» ремонтували літаки, які в строю Повітряних Сил. Це процес, коли із запчастин списаних літаків ремонтують інші, ті, що на льоту.

Далі 2014 рік і окупація Криму. Тоді 10 морська авіаційна бригада героїчно перегнала декілька своїх літаків та гелікоптерів, які були в льотному стані, на територію материкової України. Росіянам вдалось захопити літаки 204 бригали тактичної авіації. Але пізніше в ході домовленностей вони дозволили Україні забрати літаки наземним шляхом.

Єдиною бригадою штурмової авіації є 299 бригада — каже Андрій Харук і доповнює: За період АТО відбувався тільки ремонт та повернення авіатехніки. Бо грошей на це особливо не було, все йшло на сухопутні війська. Особливо враховуючи те, що з вересня 2014 року за Мінськими угодами ми змушені були припинити дію авіації над зоною АТО»

24 лютого 2022 року — повномасштабне вторгнення росії на територію України. Українські авіатори виявили себе найкращим чином. Страшно уявити, що відбувалось на аеродромах, коли вони виводили з під ракетних ударів літаки. Але зуміли врятувати: українська авіація вистояла. Це було несподіванкою не тільки для росіян, але і для багатьох західних спостерігачів.

Історія української авіації незалежної України — величезне повчання на майбутнє. Бо ми побачили, що роль авіації в війні є ключовою. І українські пілоти сьогодні роблять дивовижні речі, вибиваючи ворога із нашої землі та із повітря. Російська авіація несе втрати і це ми можемо бачити в щоденних зведеннях Генштабу України. Найбільше росіяни втрачають гелікоптери Ка-52, штурмовики Су-25 і бомбардувальники Су-34. І далі буде більше. Та для ефективної роботи українській авіації потрібні бойові літаки, про які ми писали раніше тут. Роззброєння української авіації вже сталось і повернутись назад в часі, щоб щось поміняти ми не можемо. Але що ми можемо зараз — говорити світу, що українській авіації потрібні нові бойові літаки. І потрібно їх багато.